І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє вливала. (2)
І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє вливала.

І слово лилося, і пісня лунала,
Як татова мудрість мене осявала. (2)

І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала.

І слово лилося, і пісня лунала,
Як мудрість дідусева в душу лягала. (2)

Мій корінь глибоко в роду проростає,
То й мова квітує і пісня лунає. (2)

Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.
Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.

Живе наша мова!