GmРідна мати Gmмоя, ти ноB7чей не доGmспала
GmІ водила мGmене у полCя край Cсела,
ІGm в дорогу дGmалеку ти мене на зорGmі проводжала,
І рушникGm вишиваниCй на щCастя дала,
ІGm в дорогу дGmалеку ти мене на зорGmі проводжала,
І рушникGm вишиваниB7й на щастя,Gm на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.