GmОй при лCmужку, прGmи лужку,
GmПри ширGокім Cполі,G 
GПри веCликіGmм табуніCm  
GmКінь гуляG по воGmлі.

Кінь гуля по волі,
Солдат – по неволі...
Ой піймаю, загнуздаю
Шовковою уздою.

GmОй піймаюCm, загнузGmдаю
GmШовковоGю узCдою, G 
GВдарюC шпоGmрами піCmд боки –
GmКінь летиGть стGmрілою.

"Ой лети, лети, мій коню,
Та й вихром несися.
Проти милої двора
Стойма становися!

GmСтойма сCmтановисяGm  
GmТа вдар GкопитCами,G 
GЧи не CвийдеGm дівчинCmонька
GmЗ чорнимGи бровGmами".

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
"Здоров, здоров, любий зятю,
Пожалуй у хату!"

Gm"Я не хочCmу в хату,Gm  
GmХочу у сGвітлицCю,  G 
GРозбуCджу GmсолодкийCm сон,
GmКрасную GдівицюGm!"

Дівчинонька встала,
Свій сон розказала,
Правою ручкою обняла
Та й поцілувала.