Мені ворожка ворожила -
Щоб не любила хлопців я.
Бо хлопець любить, та й покине,
А ти, дівчино жий сама.

Покине карі оченята,
Покине личко цілувать,
Покине дівчину любити,
Ще й миленькою називать.

Нехай багачка тебе любить,
Нехай багачка за тебе йде.
Вона любить так не зуміє,
Як я любила колись тебе.

Як я любила пригортала,
А ясен місяць виходив,
Я все тобі напоминала,
Щоб завтра скорше приходив.

Що ти мав скорше приходити,
То ти зовсім не приходив -
Знайшов си іншу та й цілуєш,
А моє серце загубив.

Піду до лісу - загублюся,
Нехай шукає він мене.
Піду до моря - утоплюся,
Нехай не бачить він мене.

Дівча до моря зближається,
А чорна хвиля з моря б'є.
Дівча з миленьким прощається
Правой рученькой махає.

EmУ цю хвилину, в Amцю гоEmдину
Дівча до моря Amкинулось
Ще й де-не-Cде між хвиляGми
Правою ручAmкою B7махнуEmло.