І
Це місто, як і всі, має назву – Вавілон
Підйом! Ранковий моціон.
Аеробіка проста – голову у пісок
Ані руш, ані крок, тоді все буде ОК

Ей, я мовчу як соловей
Я не працездатний, кволий, як муравей
Ще до того я сумний, як Міккі-Маус
Вирішуйте тепер, який із мене страус

In Da House, тобто я лежу у хаті на дивані
По каналах клацаю, шукаю – де пузаті?
На свою порцію фуфла я за законом маю право
Сало – героям цим, героям – сало

Пузаті тулять мені фуфел

ІІ
Проголосуй за мене, дам народу я гарячу воду
Може тоді цьому роду і не буде переводу
Дурниці співаємо, тримаємо таку погану моду
Після реклами поговорим про погоду

Трохи льоду до голови, бо щось гаряча
Студи, дураче! Мовчи, юначе!
А хочеш скинути вагу, тоді врахуй таку методу:
Встромляєш голову в пісок серед свого городу

Як ті герої, що за свободу били себе в груди
Ті самі, яким переводу не мало бути
Мормизам пузатих екрану мало
Сало – героям цим, героям – сало

Пузаті тулять мені фуфел

ІІІ
Була в мене надія, була в мене мета
Така з двох кольорів, мабуть, що не та
Мріяв я, що добрим людям має бути добре
Час витирає малюкам ці соплі

Палає, хворіє моя втрачена надія
Не білого, не чорного, є тільки сіре
Сірим по сірому малюю сивий волос
Страус не людина, бо людина має голос

Голос до голоса – у купі маєм галас
В останній раз запитую – чи є тут страуси?
Годі, ця тема не одного мене дістала
Сало – героям, героям – сало

Пузаті тулять мені фуфел