І
Одного разу, не відразу, але може
Вийти так що, побачиш ти ще
Той вечір там, тоді, коли все починалося
З одного погляду її і огляду через плече

Два слова потому і запалало знову
Може, цього разу вийде, може, саме те?
Може, саме та вона? Надії приміряєш
На неї чекаєш і втрачаєш теж її

Історія проста. Ким би не була вона
В цій грі перемагає зазвичай лише одна із ста
Мета – стати одним би із таких
А сніг із неба падав. Усе рівняв той сніг

Приспів:
Щоб я не міняв
Все одно не те
Біле і пусте
Я чекав, я шукав, я чекав

ІІ.
Зима тоді така була, що навіть море змерзло
І Микола Тесла його би не зігрів
Вона пішла, не озиралася. Не оберталася.
І не повернулася. Лишився спів.

Про те, як немов чиясь рука
Тягне до смітника твій ярлик. Ти зник. Як звик.
І звук із перших рук. Це – вітер, сказав: роби як знаєш.
Ти чуєш? Шукай і відшукаєш.