Насиплю вермішелі у відро,
Насиплю так, щоб переповнилось воно,
Води з-під крану буду наливать,
Бо тещу свою треба годувать. Гм.

Поставлю на плиту оце відро,
Нічого, що пластмасове воно.
Та що це за держава – зникнув газ,
Зі злості вилив все це в унітаз.

Приспів:
Мівіна – коли анархія в сім’ї,
Зі смаком ми їмо її,
І коли бачимо її,
То знову злагода в сім’ї.
Мівіна – раз, два, три, чотири, п’ять,
Довго нам чекать не треба,
Як тільки ми її з’їмо –
Гайда усі до неба.

Пішов в кімнату, ящика ввімкнув,
Про тещин голод зовсім я забув,
Хливин п’ятнадцять мультики дивився,
Приготуванням їжі знову захопився.

Приспів

Та злість пройшла, забився унітаз.
Я розумію, що даремно втратив час,
Руками знову все в відро я згріб,
На стіл поставив і нарізав хліб.
Укинув солі, перцю, часнику,
А тещин голос прошкварчав: "Ку-ку, ку-ку."
В фірмову страву вкинув ще й яйце,
І тещу запросив: "Іди, скуштуй оце!"
Витираю лице, витираю лице,
Лежу у ліжку, думаю, не сплю,
Наступного разу краще мівіни куплю.

Приспів