На поличці біля пічки,
Між тарілок і мисок,
Тихо-тихо наче мишка
Хліб жує Домовичок.

Ніччю лазить баняками
Доки спить на лаві Дід.
Розмовляє з павуками
Про нелюдський людський світ.

Приспів:
Любить Неньку Україну,
Лає клятих москалів/хоч не любить зайвих слів,
Береже старі світлини
Сивих добрих цісарів.
Кожен ранок чистить гвера
Бо багато ворогів,
Бо із Дідом у Сибіру
Тридцять років він сидів.

Бо ростуть під ґанком мальви,
Бо лелеки у гнізді,
Бо родились і вмирали
Тут всі прадомовички.

Вже тремтять у нього руки
Може не діжде й весни
Але Дідовим онукам
Шепче добрі давні сни.

Приспів