Замкнуте коло чорних днів
Під тягарем свого хреста...
Ліг, наче камінь, божий гнів
На серця, на вуста...
Наші криниці повні сліз,
З наших ланів сочиться кров.
Батько наш Розум міцно спить,
Честь гуля, п'є Любов.

Приспів:
Не залишай нас, тітко Надіє!
Не залишай вбогий цей край!
Не залишай нас, тітко Надіє!
Не помирай!..

Де ж визволитель і пророк,
Де ти, спаситель Прометей?..
Чом не рятуєш свій народ -
Цих людей, цих дітей?
Вже на Голгофі небуття
Нас божевілля розпина,
І не збагнули до пуття -
В чому гріх, в чім вина...

Приспів.

Не помирай!..
Не помирай... Тітко Надіє...
Не помирай... Не помирай...
Не залишай нас, тітко Надіє!
Не помирай...