Думаєш, я можу забути все,
Тілом мороз, тіло болить, пече,
Краще давай сядем, помовчимо, |
Мабуть, нам двом дано відчути то. | (2)

Дивись отам хмара якась мара,
Ти ж чуєш щось і просто го нема,
Попрошу щоб це хтось той роз'яснив |
Та стан душі має новий наплив. | (2)

Двоє, повір, стануть колись одним,
Як той думан - прозорий білий дим,
Він не для всіх ледь-ледь помітним став, |
В собі кружляв та й в просторі пропав. | (2)

Він не для всіх, не для всіх, не для всіх
Ледь-ледь помітним став,
В собі кружляв та й в просторі пропав...