Я – маленька веселинка,
По веселці я іду,
Крок за кроком, крок за кроком –
Так до неба я дійду!
Тихо, тихо, тихо-ша... –
Я до неба вже дійшла!
Я до неба вже дійшла!
Тут сідаю на хмарину,
В неозорі далі лину,
Щоб побачить ті краї,
Де зимують журавлі.

Піді мною гори, ріки
І глибокії моря,
Очі трішечки заплющу –
Бачу Африку вже я.
Тихо, тихо, ні шу-шу... –
По савані я іду!
По савані я іду!
Тут жирафи, антилопи,
Носороги й бегемоти,
Велетенські слоненята
І маленькі левенята.

Слоненятка я боюся,
Левенятко я люблю,
Тишком-нишком підкрадуся
І за хвостика вщипну.
Тихо, тихо, ні шу-шу... –
Я до річеньки спішу!
Я до річеньки спішу!
Як зустріну бегемота,
Затулю йому я рота
Й хутко-хутко на хмарину –
Повернусь в свою хатину.
Тихо, тихо, ні шу-шу... –
Бо я міцно уже сплю!
Бо я міцно уже сплю!