Мої гори – моя доля,
Доля, ой, ревнива! –
Полонина – то пів ниви,
Один син пів-сина.
Добрий ґазда верховинець,
Має він трембіту,
Трьох синів, багато доньок –
Для усього світу.

Приспів:
Верховина – наша мати,
Цілий світ то батько,
Куди глянеш полонини,
На всі боки барви.

Як на літо верховинець
Та й візьме трембіту,
Скличе всю свою родину
Ізі всього світу.
Звеселяться полонини
Та й ген-ген Карпати! –
Най всі знають, що фестини,
То родинне свято!

Приспів