Сивіють скроні... – Ну і що ж?! –
Сліди чужі змиває дощ.
На серце теплий промінь ліг,
Комусь на сміх, мені на гріх.

Приспів:
Ах осінь, осінь, як весна,
Така ж п’янка і чарівна,
На клич її вертаюсь знов
В країну з іменем Любов.

Комусь на сміх, мені на гріх
Життя люблю я більше всіх.
А ще люблю її одну –
Зірницю вранішню ясну.

Приспів

Зірницю вранішню ясну
В своєму серці я ношу.
Сивіють скроні... – Ну і що ж?! –
Сліди чужі змиває дощ...

Приспів