Я смакую плоди молодої ожини –
Журавлиного літа солодку росу,
Я вплітаю троянди у коси дружини,
Зі щоки витираю щасливу сльозу.

Приспів:
Ожиновий рай біля річки кохання,
Багряна зоря – незапам’ятна мить –
І тільки верба ніжно так шелестить,
І тільки верба ніжно так шелестить:
"Кохай... Кохай... Кохай...
Кохай... Кохай... Кохай..." –
Кохай... Вік живи – вік кохай!

Тихо плине вода, щоб родила ожина,
Достигала під сонцем, вела нас у рай!
І життя – як ріка, якщо люба дружина
Неповторно щодня повторяє "Кохай..."

Приспів

Я живу, я люблю, і так хочу я жити! –
Переспівує пісню мою соловей:
Діаманти землі – наші вірні дружини –
Золоті матері наших милих дітей!

Приспів