Я на пам’ять візьму Ваш портрет –
І не треба мені більш нічого;
Заволік усе дим сигарет,
Геть усе, аж до краю нічного.

І не видно мені вже лиця,
Тільки постать ледь-ледь маячіє;
Я співатиму Вам без кінця,
Доки голос мій не струхлявіє.

Та на марно, на марно струна
Буде кликати в синії гори –
Відбуяла там вчора весна
І зима замела усі звори.

Не пробачу і не проклену,
Навмання обійду всі околи –
Запах диму і дим тютюну
Не розвіється більше ніколи.

Що скипіло – осіло на дно,
Через серце веду я дорогу,
Та куди б не провів – все одно
Біля Вашого ляже порогу.