Осінь, осінь, наче казка,
Синьоока і ясна.
Твої руки, твоя ласка, –
Чом у косах сивина?

На штормівці слід лавини,
А усмішка на вустах,
Знову мрія лине, лине,
Як у небі срібний птах.

Знову сняться нам вершини
Щонайвищі на землі,
Не злякають нас лавини,
Шквали вітру, грози злі!

Осінь, осінь, наче казка,
Синьоока і ясна.
Знову руки, знову ласка
Й свіжа в косах сивина.