Не зігріє мене, не зігріє
Золотого багаття тепло, –
Поміж нами гора бовваніє,
На якій все давно відцвіло.

До вершини я шлях прокладаю,
До вершини, якої нема,
Де присяду, там пісню співаю,
Яку вклала колись ти сама:

"Не зігріє мене, не зігріє
Золотого багаття тепло..." –
Так нехай у вогні все зотліє,
Що колись поміж нами цвіло!