Барвінковим листом
Звеселився світ,
На пшеничне поле
Впав блакитний цвіт.

Поле, мамине поле! –
Знову наснились мені
Сколоті тернами ноги,
Роси ранкові рясні.

В прибраній світлиці
Вишитий рушник,
Знову будить вранці
Лебединий крик.

Поле, мамине поле! –
Морем шумлять пшениці,
Гомін ранковий в довколах –
В поле виходять женці.

Не сумуйте, мамо,
Що не ті літа,
Не спливло на марно
Молоде життя.

Поле, мамине поле! –
Дано мені в заповіт
Разом із ланом пшеничним
Щастя продовжити рід.
Наш український рід!