Хто загоїть мої рани Т. Василько
Текст пісні
-
Текст пісні Наташа
Простелилися тумани
Ген та ген, де плеса, –
Не загоїть мої рани
Матінка Одеса.
Розмаринового зілля
Більше не нап’юся –
Дочекаюся весілля,
Або ж утоплюся.
Ой, гуцулочко Анничко,
Де ж ти пропадаєш,
Чом ховаєш своє личко,
Що собі гадаєш?
Ген від тої полонини
Стежка пролягає –
Чом мене щодня, щоднини
Ти не видивляєш?
Де ті гори, теж тумани,
Як на зелен-плесах, –
Хто загоїть мої рани,
Матінко Одесо?
Ген та ген, де плеса, –
Не загоїть мої рани
Матінка Одеса.
Розмаринового зілля
Більше не нап’юся –
Дочекаюся весілля,
Або ж утоплюся.
Ой, гуцулочко Анничко,
Де ж ти пропадаєш,
Чом ховаєш своє личко,
Що собі гадаєш?
Ген від тої полонини
Стежка пролягає –
Чом мене щодня, щоднини
Ти не видивляєш?
Де ті гори, теж тумани,
Як на зелен-плесах, –
Хто загоїть мої рани,
Матінко Одесо?
Внески:
