Франкова стежина – дорога у вись,
Чумацького Шляху сягає! –
Долі своїй не корись! –
Доля всіх щемно благає.

Франкова криниця – бездонна глибінь,
Поглянеш – побачиш Вселенну. –
Тіло без духу – то тлінь,
Дух гартувать слід щоденно!

Франкове село – то велика рідня,
Що йде по Франковій стежині,
Зборює долю щодня,
Дух свій гартує в горнилі.

Франкова стежина... – По ній я іду!
Франкова криниця... – Із неї я п’ю!
Франкове село... – Я в ньому живу!