Ой там у гаю, у гаю
Стелився гаєм туман.
Ой там гуляв з дівчиною
В темному гаю козак.

Раз вони в парі сиділи,
До них циганка прийшла:
– Даруй, дівчино, цю ленту,
Правду скажу тобі я.

– А я циганам не вірю,
Милий кохає мене.
Вийди, циганко, із гаю,
Най я не бачу тебе.

Циганка із гаю не вийшла,
Правду сказала мені.
Милий мене покидає,
Більше не вернеться – ні.

– Ой ти, козаче-соколю,
Не зводь дівчину з ума.
Бідна вона сиротинка:
Батька і неньки нема.

– А я дівчину не зводжу,
А я дівчину люблю.
За її карії очі,
Душу віддав би-м свою!