Ой під мостом риба з хвостом тріпонеться хитро Суспільно-побутові (станові) пісні
Текст пісні
Ой під мостом риба з хвостом тріпочеться хитро;
Тікав, тікав з Станіслава наш Марисюк Дмитро.
А він тікав через ліс та й зашумів листом,
Не сам же він, браття, тікав, але з товариством.
А як же він, браття, тікав, здибали два люде:
– Ой ци сюда на Путилю дорожечка буде?
Ой ци сюда на Путилю та й до Ясенова,
Та й будемо повертати спізна до Сірова.
Повернули до Сірова: "Ци ти спиш, ци чуєш?
Пусти мене до світлоньки, де сама ночуєш!"
– Я вас, хлопці Марисюки, сюда не пускаю,
Що вам треба до потреба, крізь вікно вам даю!
– А нам треба пістолєти й нової рушниці,
Ми не знаєм дорожечки та й до Одовиці.
В Путилівці добрі люде зіслали панівку,
Ой то Вельган – добрий хлопець – випив всю горівку.
В Путилівці добрі люде Вельгана зв’язали,
Попід коня вороного ніжки му вковали.
Попід коня вороного ніжки му вковали,
Йа до пана капітана листок відослали.
А як узяв пан капітан та прочитав листок:
– На що ви го ба й зв’язали,– Вельгана-опришка?
– Ми би єго не в’язали, ми би го не били,
За нами сі, пане, вганяв з залізними вили.
З залізними, каже, вили та й з ясними звізди,
Та там єго поховайте, де сі пани з’їдєт.
Ой будуть сі ба й з’їздити, будуть сі питати,
Котрий буде винуватець,– будемо шукати.
Найшли, найшли винуватці[в] – два Кирили Гриці;
Вели, вели винуватці[в] попід шибениці.
Тікав, тікав з Станіслава наш Марисюк Дмитро.
А він тікав через ліс та й зашумів листом,
Не сам же він, браття, тікав, але з товариством.
А як же він, браття, тікав, здибали два люде:
– Ой ци сюда на Путилю дорожечка буде?
Ой ци сюда на Путилю та й до Ясенова,
Та й будемо повертати спізна до Сірова.
Повернули до Сірова: "Ци ти спиш, ци чуєш?
Пусти мене до світлоньки, де сама ночуєш!"
– Я вас, хлопці Марисюки, сюда не пускаю,
Що вам треба до потреба, крізь вікно вам даю!
– А нам треба пістолєти й нової рушниці,
Ми не знаєм дорожечки та й до Одовиці.
В Путилівці добрі люде зіслали панівку,
Ой то Вельган – добрий хлопець – випив всю горівку.
В Путилівці добрі люде Вельгана зв’язали,
Попід коня вороного ніжки му вковали.
Попід коня вороного ніжки му вковали,
Йа до пана капітана листок відослали.
А як узяв пан капітан та прочитав листок:
– На що ви го ба й зв’язали,– Вельгана-опришка?
– Ми би єго не в’язали, ми би го не били,
За нами сі, пане, вганяв з залізними вили.
З залізними, каже, вили та й з ясними звізди,
Та там єго поховайте, де сі пани з’їдєт.
Ой будуть сі ба й з’їздити, будуть сі питати,
Котрий буде винуватець,– будемо шукати.
Найшли, найшли винуватці[в] – два Кирили Гриці;
Вели, вели винуватці[в] попід шибениці.
Оцінити цей розбір
Внески:
Найпопулярніші пісні Суспільно-побутові (станові) пісні
- 11 Чи не будеш, дівчинонько, за мною тужити
- 12 Ой наступила та чорна хмара
- 13 Ой у горах сніжок упав
- 14 Як же ми в Італії у войні стояли
- 15 Не сам я сі завербував, на жовніра дали
- 16 Ой, цісарю, цісарику, нащо нас вербуєш
- 17 Ой закувала сива зозуленька
- 18 Ой під мостом риба з хвостом тріпонеться хитро
- 19 Ой на горі жито [2]
- 20 Стоїть явір над водою [4]