Ой матінко-зірко,
Як у строку гірко:
Куди хилять, то й хилюся,
Бо я всіх боюся.

Ой матінко-зоре,
Яке в строку горе:
Ні доїсти, ні допити,
Ні сісти спочити.

Ой матінко-вишня,
Чи я у вас лишня,
Що ви мене туди дали,
Де я не привишна?

Ой матінко-пава,
Тепер я пропала,
Що ви мене туди дали,
Де я не бувала.

Ой матінко моя,
Тепер я не твоя;
Тепер я вже того пана,
Що задаток дано.

Ой матінко моя,
Тепер я не твоя;
Хіба тоді твоя буду,
Як строку добуду.

Добре тобі, тату,
Задаточки брати!
Прийди, тату, подивися,
Як їх заробляти!

Ти думаєш, тату,
Що я тут паную?
Прийди, тату, подивися,
Як я тут горюю!

Ти думаєш, тату,
Що я тут не плачу?
За сльозами, за дрібними
Стежечки не бачу!

Вийду я на гору,
Крикну я додому:
"Вари, мати, вечеряти
Та й на мою долю!"

Варила, варила,
Небагато – трошки:
"Нема ж тобі, моя доню,
Ні миски, ні ложки!"