Згинув стрілець в чистім полі,
Довго він плакав, ридав,
Своїх друзів-товаришів
Довго він, довго благав:

"Вірні друзі-товариші,
Там не лишайте мене!
Скоро замкну свої очі,
Так поховайте мене!"

Згинув, друзі поховали,
Хрест на могилі стояв...
Тепер ні хреста, ні могили,
Ген, хтось плугом зорав.