Як калина зацвіла,
Віття квітом вкрасила,
Вузенькими стежечками,
Біленькими ніжечками
До стрільця-молодця виходила.

А стрілець присягався,
А стрілець заклинався.
А тим часом щохвилини,
Чимраз ближче до дівчини
Помаленьку, потихеньку присувався.

Так і ось наостатку
Не встерігся від припадку,
На наказ пішов світами.
А дівчина зі сльозами
Повивала, колисала стрільчатко.