В полю, полю могилонька забута стояла,
Побачила дівчинонька – з жалю заплакала.

І згадала про братчика, що десь упав в бою,
Що десь його поховали в далекому краю.

Із квіточок, із братчиків, віночок сплітала,
Заквітчала могилоньку стрільця січового.

Плела малий, невеликий із жита ярого,
Уквітчала могилоньку стрільця січового.

Ой у полю могилонька забута стояла,
Побачила дівчинонька, з жалю заплакала.