У полі могила з вітром говорила:
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не зчорніла.

Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.

Трава виростає, буйний вітер віє,
А в могилі спочивають стрільці січовії.

Ой спіть, соколята, хоч темная хата,
Вам весною хрест сквітчають українські дівчата.

Вкраїнські дівчата, українські діти –
Буде тая давня слава в піснях гомоніти.

Буде гомоніти та й буде казати:
Щоб не ждала сина з войни ні отець, ні мати.

Ні отець, ні мати, ні сестра, родина,
Щоб не ждала миленького любая дівчина.