У полі могила з вітром говорила:
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не змарніла.

Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.

Навкруги могили трава зеленіє,
А в могилі спочивають хлопці молодії.

Сплять ріднії браття, хоч темненька хата,
А весною хрест вінчають вкраїнські дівчата.

Вкраїнські дівчата, українські діти –
Буде пісня [марнославна] полем гомоніти.

Буде гомоніти і буде казати:
– Най вас Бог поблагословить, Україна-мати.

І вітер не віє, і сонце не гріє,
Лиш у полі край дороги могила чорніє.