У лісі у темному серед пахущих трав
Лежав козак ранений, лежав, неначе спав.

Все тихше, тихше, тихше в козака серце б’є,
І темна ніч минає, і скоро день буде.

Прибігла до милого і стала говорить:
– Ох милий, серце моє, ох, що тобі болить?

– Болить мене, милая, болить права рука,
Бо єї поранила куля ворожая.