У карпатських лісах стрільці січовії, (2)
Стрільці січовії, хлопці молодії,
Як споглянеш на них, то аж серце мліє.

Не один покинув неньку старенькую,
І батька старого, дівча молодую.

Не одна дівчина ревненько заплачи,
Що вже, може, стрільця більше й не побачить.

Не одна то мати в вікна загладає
І зі слізьми в очах сина дожидає.

– Не плач, стара мати, не плач, не журися,
Вже минув піврочок, як син оженився.

Як му сьлюб давали, скоростріли грали,
У чистому полю його поховали.

Ей у поли, в поли могили чорнії,
А у тих могилах стрільці січовії.

Стрільці січовії, хлопці молодії,
Як споглянеш на них, то аж серце мліє.