Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови мене на війну.

Летіла куля через гору
Та й ударила у грудь мою.

Потекла крівця річенькою
Аж до тихого Дунаю.

А в тім Дунаю бистра вода,
Вже мого хлопця в світі нема.

А в тім Дунаю бистра вода,
Там розмовляла мати моя.

Там розмовляла мати моя:
– Десь мого сина з войни нема.

Десь мого сина з войни нема,
Десь-го забила гостра куля.

Десь-го забила гостра куля,
Десь присипала сира земля.