– Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз,
Прийшла ми карта, мус йти до бою,
Мушу сповняти приказ.

Ми йшли до бою темненької ночі,
Де-не-де зорі сіяли.
Гармати били, а ми наступали,
Хоч оден по другім упадали.

Бачив я, бачив зраненого друга,
Як упав на землю ще живим,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив.

– Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до милої дівчини,
Що остра куля грудь мою пробила
О пів до другої години.

Не було ні батька, не було ні мати,
Не було ні вірної дівчини,
Тільки гармати жалібно заграли,
Як мене в могилу ховали.