Ой там старий батько окопи копав,
Здалеку він бачив, як стрілець упав.

Здалеку він бачив, як стрілець упав,
Підійшовши ближче, сина упізнав.

– Чи ти, сину, спиш, чи вбитий лежиш?
Ой стань, піднімися, на світ подивись.

– Я, тату, не сплю, я вбитий лежу,
І на цьому світі більше не живу.

Візьми штири дошки, збий домовину,
Постав мені хреста, сам йди додому.

Прийшов він додому – голова болить,
Дивиться в віконце: Галина біжить.

– Ой тату, наш тату, що будем робить?
Всі люди говорять, що наш Коля є.

– Не вір ти нікому, вір моїм очам,
Поховав я Колю в далекім краю.