Ой та зажурились стрільці січовії,
Як Збруч-річку переходили.
Бо ж стільки народу впало за свободу,
Встояти не було сили.

Ой та зажурились стрільці січовії,
Стали дрібні сльози лити:
Буде лях проклятий батьками орати,
Матерями волочити.

Ой не тішся, ляше, що за Збруч – то ваше,
Ще жива стрілецька слава,
Вернуться ще ті стрільці січовії,
Задрожить тоді Варшава.