– Ой, козаче мій!
Де ж то коник твій?
Де шабелька, гаківниця
Та новий жупан?
Чи продав ти, чи згубив,
Чи в шинкарочки пропив,
Що остався сам, що остався сам.

– Милий друже мій,
Приятелю мій!
Серце кров’ю заливаєсь,
Краще не питай.
Як у полі я страждав,
Як терпів я та конав
За мій рідний край,
Краще не питай, у неволі край.