Ми гайдамаки, ми всі однакі:
Ми ненавидим рабскоє ярмо.
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
За нарід життя своє дамо.

Не тішся, враже, сотня поляже –
Тисячі народа стане до борби.
На час і відвагу складали присягу
Вести борбу поневолені раби.

Пірвем кайдани, бо ті тирани
Кріпше і кріпше сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, як один, однакі:
Не боїмося куль, ножів, огня.