Ми гайдамаки, ми всі однакі,
Всі ненавидим ляцькеє ярмо;
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
Ми за народ життя своє дамо.

Не тішся, враже, сотня поляже,
Тисяч натомісць стане до борби.
І ножі свячені наситять скажених,
Повстануть знов подоптані раби.

Наша присяга: Правда, відвага,
Воля Вкраїни, кривджених добро.
Ними ся клянемо, пок живі будемо,
Ломить, палить, кайдани і ярмо.

Пірвем кайдани, які тирани
Кріпше і кріпше сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, местники завзяті,
Нам за народ і смерть не є страшна.