Коло Тухлі славні гори поросли лісами.
Там вороги три місяці крились перед нами.

Там крилися три місяці, ллялась кров невинна,
І згадати історія ті гори повинна.

Гора Чиряк і Маківка повік не забуті –
Там "Соколи" боролися і "Січі" невгнуті.

Там то приступом до бою ішла Степанівна,
Не знайдеться у Европі дівчина їй рівна.

Іде сміло, в руках зброя, панна, як лелія:
"Ідім вперед, стрільці мої, на вас вся надія.

Ідім сміло в бій завзятий, то рідна землиця!
Перед нами – ось дивіться, як москаль валиться!"

Пішли сміло на багнети, Маківку зайняли,
Полягло їх там сто сорок, свого доконали.

Впало ворогів там много – і світ ся дивує,
Що незнаний світу нарід москаля тратує.

Став сміло в ряди війська, іде на границі
І боронить так завзято рідної землиці.

Іде бодро через поля та через руїни –
Прикрашує історію неньки-України.

Рознеслися по всім світі велика новина,
Що в бій ідуть з ясним крісом козак і дівчина.