Колись герої ми були
І бились з москалями,–
Тепер немічні і слабі
Воюєм лопатами.

Панове їздять по містах,
Рахують срібло-злото,
А ми нездатні ні на що,
Згортаємо болото.

Колись ми билися, а ви
Тоді спокійно спали,–
Тепер пануєте, а ми
Рискаль до рук дістали!

Чи ж не іронія судьби,
Іграшка супостата?
Ваш знак – ордери і хрести,
А наш – отся лопата.

Та труд наш чесний був мечем –
Так чесний з лопатами,
Ми горді з сего, бо се все
Для України-мами.

І хоч настане Божий мир
Й до дому ми підемо,
З "болотом" будем воювать,
Аж поки не помремо!