Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не плакав над вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі на небі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темну могилу,
То земля від крови чорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,
Тернові віночки звалились додолу.
Спіть, орли-соколи, ми гостримо зброю
І ждемо на поклик: "До бою!"