Із Бережан до кадрі
Січовики манджали,
То краялось серденько,
Як вони вирушали.

То краялось серденько
В хорунжого Івана,
Як вже за ним заперлась
У Бережанах брама.

То краялось серденько
В хорунжого Йосипа:
– Прощай, моє серденько,
Бо дорога велика.

Прощай, моя дівчино,
Мій золотий промінню,
Моя ти осолодо
В воєнному терпінню.

Прощай, моя дівчино,
Не забувай за мене,
Як з війни ся поверну,
За жінку возьму тебе.

Дівчина як почула
Такі слова любові,
То поцілунок зложила
В устонька малинові.

Дівчина як почула
Такі слова завзяття,
Склонила головоньку –
І впала у об’яття.