Готуй мені збрую,
Готуй мені коня,
Бо я поход чую,
Дівчинонько моя.

Дай уста рожеві
Ще й поцілувати,
Нім заграють нам крицеві
Московські гармати.

Піду я, піду я,
А де – сам не знаю,
Може, люту смерть знайду я
В далекому краю.

Прийдуть вірні друзі,
Прийдуть, заспівають,
Під явором в темнім лузі
Мене поховають.

Не плач же, дівчино,
Серденько кохане,
А заплачеш в ту хвилину,
Як мене не стане.