Який то вітер шумно грає
Від Сяну, Прута до Карпат?
Яке то диво визирає
Із тих нужденних хлопських хат?

Приспів:
Гей-же враз, гей-же враз гукнемо,
Аби й сліпії нас пізнали:
"Ми є ті, що вас всіх кормимо,
За всіх вас терпимо, –
Ми є селянські радикали,
Що звергли темноти ярмо!"

Ми ті, що гнулися як лози,
Були покірні як вівця,
Котрим неволя, кров і сльози
Ще не доїхали кінця.

Ми ті оферми, ті рекрути,
Гарматне мясо на війну,
Ті, що їх кривди й голод лютий
Жене за море в чужину.

Ми ті, котрим заперті двері,
Запертий до свободи шлях,
Ми маєм права на папері,
А обовязки на плечах.

Та вже не довго тої муки!
Нам час не датися на глум:
Здіймуться дружні хлопські руки
І просвітліє хлопський ум!

Ми хочем вчитись, поступати,
Бо кривда є сестрою тьми;
Для себе хочем працювати
І бути люди між людьми!

А всіх, що явно або тайно
Нам ладять пута і ярем,
Всіх дармоїдів радикально
Ми з свого краю виметем!