Гей там при долині, гранатами зритій,
Лежить не від нині січовик забитий.
Гей-гей-гоя-гоя, головочко моя.
Лежить не від нині січовик забитий,
Гей-гей-гей.

Його біле тіло від вітру зчорніло,
А личко рожеве зів’яло, змарніло.
Гей-гей-гоя-гоя, головочко моя.
А личко розцвіле зів’яло, змарніло,
Гей-гей-гей.

Не заплаче мати та й над головою,
Не посадить м’яти на могилу мою.
Гей-гей-гоя-гоя, головочко моя.
Не посадить м’яти на могилу твою,
Гей-гей-гей.

Не закує вранці сивая зазуля,
Закує з гармати ворожая куля.
Гей-гей-гоя-гоя, головочко моя.
Закує з гармати ворожая куля,
Гей-гей-гей.

Тільки рано-вранці вітри заголосять,
Вовки-сіроманці кости порозносять.
Гей-гей-гоя-гоя, головочко моя.
Вовки-сіроманці кости порозносять,
Гей-гей-гей.

І кров по долині накриє мурава –
А слава не згине, січовая слава.
Гей-гей-гоя-гоя, головочко моя.
А слава не згине, січовая слава,
Гей-гей-гей.