Гей, не дивуйте, добрії люди,
Що на Вкраїні повстало.
Там, за Дашавом, під Сорокою
Множество ляхів пропало.

А Перебийніс веде чимало –
Сімсот козаків з собою.
Рубає мечем голови з плечей,
А решту топить водою.

Гей, пийте, ляшки, вражії синки,
Та й води болотянії,
Бо ж горе наше і наші сльози
Були вам забавнії.

Ой, стежать ляхи, вражії сини,
А що козаки вживають?
Вони вживають і раки, і рибу
Ще й соломаху з водою.

Гей, бачив, ляше, що гетьман Хмельницький
На жовтім пісочку відбився?
Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Жоден ляшок не скрився.

Гей, чи бач, ляше, що по Случ – наше,
По Костяную могилу.
Як не схотіли – бунт задумали,
Та й утеряли Вкраїну.