Човник хитається серед води,
Плеще о хвилю веслом,
В місячнім сяйві буяють сади,
В долині видно село.
– Люба дівчино, прийди, прийди,
Забудем денноє зло.
Човен по воді вихитується,
Козак дівчину випитується:
– Чом в тебе, дівчино, стан тонесенький?
– На те, щоб ти обіймав, мій милесенький.

Човен хлюпочеться серед води,
Тихо о хвилю весло,
В місячнім сяйві біліють сади,
В долині видно село.
– Люба дівчино, прийди, прийди,
Забудем денноє зло.
Човен по воді вихитується,
Козак дівчину випитується:
– Чом в тебе, дівчино, уста солоденькі?
– На те, щоб ти цілував, мій милесенький.