Чи то буря, чи то грім, що реве хмаролім Стрілецькі
Текст пісні
Чи то буря, чи то грім, що реве хмаролім,
Що земля на сто миль грає грімко?
Від Кубань аж до гір чути голос: "Позір!"
В ряд ставай, щоб не було запізно!
В ряд ставай, готовись, ні на що не дивись –
Чи до пекла підеш, чи до неба,
Кидай неньку стару, кидай любку свою,
Бо настала велика потреба.
Бо настав такий час, що умре кожен з нас
Не у ліжку, а в полі у бою.
В цю годину страшну спом’янеш Вітчизну,
Бо для неї тре вмерти з любов’ю.
То не грім загримів, то не дзвін задзвенів,
Не столітні дуби затріщали –
То лихі вороги на наш край дорогий,
Мов голодні вовки, набігали.
Не кидають квіток під їх кований крок
І вінків не сплітають дівчата,
Бо їх батько – то ліс, а їх мати – то ніч,
Україна – то їх рідна хата.
Що за військо іде, що за пісня лине,
Що за прапор на вітрі лопоче?
То повстанці-орли попід гаєм пішли,
То їх пісня нам серце лоскоче.
Десь далеко рідня виглядає щодня,
І дівчина чекає русява,
Їм дорожчий той дім, що потрібен усім, –
Самостійна соборна держава.
Що земля на сто миль грає грімко?
Від Кубань аж до гір чути голос: "Позір!"
В ряд ставай, щоб не було запізно!
В ряд ставай, готовись, ні на що не дивись –
Чи до пекла підеш, чи до неба,
Кидай неньку стару, кидай любку свою,
Бо настала велика потреба.
Бо настав такий час, що умре кожен з нас
Не у ліжку, а в полі у бою.
В цю годину страшну спом’янеш Вітчизну,
Бо для неї тре вмерти з любов’ю.
То не грім загримів, то не дзвін задзвенів,
Не столітні дуби затріщали –
То лихі вороги на наш край дорогий,
Мов голодні вовки, набігали.
Не кидають квіток під їх кований крок
І вінків не сплітають дівчата,
Бо їх батько – то ліс, а їх мати – то ніч,
Україна – то їх рідна хата.
Що за військо іде, що за пісня лине,
Що за прапор на вітрі лопоче?
То повстанці-орли попід гаєм пішли,
То їх пісня нам серце лоскоче.
Десь далеко рідня виглядає щодня,
І дівчина чекає русява,
Їм дорожчий той дім, що потрібен усім, –
Самостійна соборна держава.
Оцінити цей розбір
Внески:
Найпопулярніші пісні Стрілецькі
- 1 Ой у лузі червона калина
- 2 Мав я раз дівчиноньку чепурненьку [1]
- 3 Був собі стрілець, він дівчину мав
- 4 А у Львові стоїть золотая брама
- 5 Коло млина яворина, зацвила калина [4]
- 6 А в полі могила з вітром говорила [1]
- 7 Коло млина яворина, зацвила калина [1]
- 8 На чистому безмежному полі
- 9 Тридцять восьмий рік минає
- 10 На Дніпровім побережку
- 11 Човен хитається
- 12 Чи ви, хлопці, спали
- 13 Подай, дівчино, ручку на прощання [1]
- 14 Повіяв вітер степовий [1]
- 15 Не сміє бути в нас страху [1]
- 16 У лісі, лісі темному, серед пахучих трав
- 17 Ой та зажурились стрільці січовії [2]
- 18 Ой з-за гори чорна хмара стала
- 19 Чи ви, хлопці, спали, чи ви в карти грали
- 20 Гей! Там на горі Січ іде