Б’ють з канонів вдень і вночі, не перестаючи, не перестаючи,
Заплакали українці, що з-під Рави йдучи.

Чо ж ви плачте, українці, же з-під Рави йдете, же з-під Рави йдете,
Як вам Господь допоможе, назад повернете.

А як прийшли під Зубравстан, на кватирі стали, на кватирі стали,
Офіцери наказують, щоби не заспали.

Офіцери наказують, щоби не заспали, щоби не заспали,
Щоби острими набоями кріси ладували.

– Ой ладуйте, хлопці, кріси та й ладуйте швидко, та й ладуйте швидко,
Бо патроля дає знати, що вже ляхи близько.

Ой ладуйте, хлопці, кріси та й ладуйте швидше, та й ладуйте швидше,
Алярмісти алярмують, що вже ляхи близько.

Бились, бились вголос хлопці – крові по коліна, крові по коліна,
Напиймося вражой крови та і замість вина.

А хто буде ту кров пити, не буде платити, не буде платити,
А за свою Україну ще будемось бити.