AmЯ на світі прожив, наEче спалах зорі наAm світанні,
CНаче крапля роси, начGе крик журавля - Cтільки мить.
DmЯ не вірив ніяк, що й до мене прийAmде день останній,
DmІ в жертовнім вогні мEоє серце на попAmіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів:
AmНа могилі моїй посадіть Eмолоду яворину,
DmІ не плачте за мною, за Amмною заплаче рідня.
DmЯ любив вас усіх, та найAmбільше любив Україну,
DmПевно, в цьому і є Eта найважча провиAmна моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

Приспів.