На віковім хресті на перехресті,
На поминах межі тисячоліть,
Мене болить гірке відлуння честі -
Поляг той лютий біль в мені, переболить.

Приспів:
Я молюся у світ до хрещеного люду,
Я питаю віків - де та правда свята?
Не зірвавши з очей фарисейську полуду,
Невидюща юрба розпинає Христа.
І на розум не йде провидіння господнє,
Хоч кажи не кажи – де та правда свята,
Вже дві тисячі літ, та болить ще й сьогодні |
Розпинають Христа, розпинають Христа! | (2)

Мінилися віки, минали роки
Вкривали руки ми в пера давно,
Та муками Хррста Святі Пророки,
На праведнім хресті вмирали все одно;
На чорнім ринку душ - ціні убивці,
Людський товар холу за срібняки
І правлять суд не прав і нечестивці,
І на Голгофу час рівняють крізь віки.

Приспів.